7 міфів про герпесвірусну інфекцію

Герпес — одна з найпоширеніших інфекцій у світі. За даними ВООЗ, носіями вірусу простого герпесу (ВПГ) є близько 67% населення планети.

Здавалося б, за такого поширення треба знати про хворобу все, але герпесвірусна інфекція все ще оповита безліччю міфів.

Міф 1. Герпес — це прояв «застуди» на губах

Багато хто всерйоз вважає, що рани на губах можуть виникати через застуду. Що насправді викликає герпес на губах:

«Сверблячі пухирі на губах викликає вірус простого герпесу 1-го типу. Вірус може впродовж тривалого часу не проявляти себе і загострюватися на тлі зниження імунітету, тому його часто пов’язують із застудою. Інфекція проявляється утворенням везикул (порожнин з інфільтратом), які сверблять і можуть лопатися».

За відсутності своєчасного лікування герпесвірусна інфекція може прогресувати та вражати інші ділянки шкіри. На обличчі герпес найчастіше поширюється на носогубні складки і підборіддя, але пухирі можуть з’являтися на лобі, в області вух, а також на слизовій оболонці рота.

Міф 2. Якщо висипання пройшли, то герпес вилікувано

Вірус простого герпесу є невиліковним і залишається в організмі впродовж усього життя.

«Потрапляючи до організму, вірус герпесу тривалий час ховається в нервових клітинах, перш ніж активізуватися. У деяких випадках хвороба може ніколи не виявитись, що значно ускладнює її вивчення. На даний момент немає ліків, які дозволяють повністю позбутися вірусу, проте за правильно підібраної терапії можна знизити частоту і тяжкість загострень».

Запобігти частим рецидивам герпесу допоможе терапевт або інфекціоніст. За результатами обстеження та аналізів лікар допоможе позбутися симптомів герпесвірусної інфекції та дасть рекомендації щодо профілактики герпесу.

Міф 3. Якщо немає симптомів, герпес не заразний

Помилково вважається, що заразитися герпесвірусною інфекцією можна тільки від людини з явними ознаками хвороби. Симптоми герпесу:

• пухирі з рідиною на обличчі, тілі, в області геніталій;
• утворення виразок на місці пухирів, що лопнули;
• біль та свербіж у місці уражень;
• головний біль, слабкість та втома;
• підвищення температури тіла.

У стадії загострення герпесвірусна інфекція справді більш контагіозна, тому слід уникати поцілунків, тілесного контакту із зараженою людиною, користуватися індивідуальними засобами гігієни, посудом та рушниками. Однак навіть у стадії ремісії герпес залишається активним і може передаватися через рідини в організмі. Особливо це стосується урогенітального герпесу, який може передаватися через предеякулят та вагінальну рідину.

Міф 4. Герпес на губах та на геніталіях — різні віруси

Це твердження — лише частково міф. Справді, існують різні типи вірусів, серед яких лише перший і другий типи — віруси простого герпесу, що викликають утворення везикул на тілі:

«ВПГ 1-го типу найчастіше викликає ураження на губах, обличчі та в порожнині рота, а ВПГ 2-го типу супроводжується утворенням везикул в урогенітальній та анальній областях. Однак симптоми можуть проявлятися і на інших ділянках тіла. Наприклад, якщо часто торкатися пухирів, може з’явитися герпес на руках. Також людина з ВПГ 1-го типу може передати його статевим партнером під час орального сексу».

Інші типи герпесвірусу можуть викликати більш серйозні захворювання. Наприклад, герпесвірусна інфекція 3-го типу є збудником вітряної віспи та оперізувального лишаю, а герпесвіруси 4-го та 5-го типів викликають інфекційний мононуклеоз.

Міф 5. Герпес викликає рак шийки матки

Через абревіатуру ВПГ часто плутають із вірусом папіломи людини (ВПЛ), який викликає утворення наростів на шкірі та слизових оболонках. Деякі типи ВПЛ справді мають високий ризик розвитку онкологічних захворювань, зокрема шийки матки у жінок. Щодо ВПГ, то немає наукових доказів, що герпесвірусна інфекція збільшує ризик розвитку будь-якого виду раку.

Міф 6. Генітальний герпес передається лише за статевого контакту

Статевий контакт справді є найпоширенішим, але не єдиним шляхом передачі генітального герпесу. Як ще можна заразитися ВПГ:

«Найчастіше урогенітальний герпес передається за проникаючого статевого контакту, проте через високу контагіозність вірусу заразитися ним можна також через статеві рідини і внаслідок тісного контакту геніталій. Призвести до зараження ВПГ може мастурбація, якщо на тілі є подряпини та інші ушкодження. Урогенітальний герпес також передається під час пологів від матері до дитини».

Найкращою профілактикою урогенітального герпесу є засоби бар’єрної контрацепції (презервативи, латексні серветки для орального сексу). Але щоб захист був ефективним, потрібно правильно користуватися презервативом.

Міф 7. За допомогою народних засобів можна позбутися герпесу на губі за 1 день

В інтернеті можна знайти безліч різних способів швидкого лікування герпесу на губах, проте більшість з них не лише неефективні, а іноді навіть небезпечні. Наприклад, припікання ран розчином солі з содою або обробка часником, лимонним бальзамом можуть призвести до розтину везикул, виділення інфільтрату, поширення інфекції на прилеглі ділянки шкіри та зараження рани.

Лікувати герпес на губі потрібно під контролем терапевта чи інфекціоніста. Після огляду ран та постановки діагнозу лікар підбере лікування, яке може включати прийом медикаментів та використання місцевих мазей від герпесу. Залежно від кількості везикул для зняття симптомів інфекції може знадобитися від 4-5 днів до кількох тижнів.

Вилікувати герпес неможливо, але можна контролювати його перебіг та знизити частоту рецидивів, якщо вчасно звернутися до лікаря. Якщо у вас з’явилися симптоми ВПГ, не займайтеся самолікуванням, а записуйтесь на прийом до фахівців.